Шкільна ліга. Волейбол

Пройшли змагання районного туру Шкільної ліги з волейболу.

Залишили певну подвійність відчуттів.

Про... погане: з групи команда не вийшла, посівши у ній лише третє місце. У групі. Погано.

Про оптимістичне: у групі були без посіву всі три призери минулорічних змагань. Тож перемогли бронзового призера та поступилися лише 1-2 місцю. Добре.

Ну й реальне: на змагання серед учнів 11-9 класів команда вийшла у складі 10-9 (38,5% на 50%) "посилена" "восьмикласником" (Медведєв - 12,5%). Ще не адаптувавшись після гри на майданчику 7х7 м no lim, на 9х9 м full size проти минулорічного чемпіона. І програла. Закономірно, але... Наступна гра, через 10 хвилин перерви, у пригніченому настрої - проти срібного призера-2018. Знову програли, але в додатковому сеті. Наступні ігри виграли, але з групи не вийшли.

Певні висновки та альтернативи, що обговорюються по кутках спортивної зали та навкруги школи:

1) Якщо б переможці минулого року були посіяні між групами - наша команда вийшла б у фінал. І, скоріш за все, програла б там (вангую - ІІІ місце у районі). Але не посіяли...

2) Якщо б без посіву при жеребкуванні трапилося так, що ігри 2 дня пройшли в перший, і навпаки, - наша команда вийшла б у фінал, посівши у групі 2 місце. Але не прожеребкувалося...

3) Якщо б гравці були більш досвідченими...

Все трапилося так, як трапилося. І все буде добре!

:) Вважаю, що команда виступила відмінно, набралася ігрового досвіду, а до наступного року гравцям стане на рік більше. ТО МИ ЇМ ПОКАЖЕМО, ТАК?!